• +38 067 420 19 81
  • icsanaas@ukr.net
  • Україна, Одеська обл. cмт. Хлібодарське

Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН — науково-дослідна установа системи Національної академії аграрних наук України, головними завданнями якої є вирішення фундаментальних і прикладних задач ведення землеробства на зрошуваних і неполивних землях півдня України.

Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН було утворено 27.07.2022 р. шляхом злиття Інституту зрошуваного землеробства НААН, Інституту рису НААН та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН (згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1793-р від 29.12.2021 р., Постанови НААН № 01/01 від 26.01.2022 р. та наказу НААН № 9 від 02.02.2022 р.).

У свою чергу Інститут зрошуваного землеробства НААН засновано в 1889 році, спочатку постановою Херсонських губернських зборів було утворено при Херсонській сільськогосподарській школі дослідне поле. В 1910 році дослідне поле перетворене у Херсонську сільськогосподарську дослідну станцію, а потім Інститут бавовництва. В 1956 році, у зв’язку з введенням широкомасштабного зрошення в південному регіоні України,  Інститут бавовництва реорганізовано в Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства, в 2000 р. – Інститут землеробства південного регіону УААН, а в 2011 році – Інститут зрошуваного землеробства НААН, в 2022 р. – реорганізовано в Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН. Інститут продовжує співпрацю з багатьма науковими установами України.

Інститут рису Національної академії аграрних наук України був створений у 1932 році з відкриття опорного пункту бавовництва при Скадовському бавовнорадгоспі № 1 Українського науково-дослідного інституту бавовництва. 11 червня 1963 р. опорний пункт бавовництва офіційно стає Дослідною станцією рисосіяння. У 2010 р. дослідну станцію було реорганізовано в Інститут рису Національної академії аграрних наук України. Вченими Інституту рису Національної академії аграрних наук України розроблені й упроваджуються у виробництво новітні агромеліоративні заходи зі збереження родючості ґрунту, інноваційні способи ефективного використання поливної води, проводиться розробка ефективної конкурентоспроможної моделі розвитку рисосіючих господарств України. За роки існування Інституту рису НААН вченими створено та передано на державне сортовипробування понад 40 нових сортів рису, з яких 14 занесено до Державного Реєстру сортів рослин України.

Південна державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України була створена у 1969 року як Херсонська селекційна дослідна станції баштанництва. Відповідно до рішення Президії Української академії аграрних наук у 2001 році була перетворена в Інститут південного овочівництва і баштанництва УААН, який був головною галузевою науковою установою, що займається розвитком баштанництва в Україні. У 2011 році Інститут був реорганізований у Південну державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України. Селекційна робота вчених дослідної станції з овочевими і баштанними культурами ведеться на адаптивній основі, яка передбачає створення нових сортів і гібридів для всіх регіонів України з урахуванням їх скоростиглості, стійкості проти низьких і високих температур, шкідників і хвороб, посухи та інших несприятливих факторів. Вченими Південної державної сільськогосподарської дослідної станції створено понад 40 сортів та кілька видів гібридів баштанних культур, розроблено інноваційну технологію отримання надранньої продукції кавунів, динь та кабачків. Спільно з Інститутом геронтології АМН України та Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя вчені Інституту розробили методичні рекомендації щодо отримання екологічно безпечної, біологічно цінної продукції кавуна і гарбуза з метою застосування її в раціональному і дієтичному харчуванні. На основі досліджень виведено ряд функціональних оздоровчих, лікувальних та профілактичних продуктів харчування.

В умовах інноваційного розвитку сільського господарства України основними напрямами діяльності Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН є:

  • розроблення методи управління агроландшафтами в контексті створення кліматично оптимізованих систем природокористування, управління земельними та водними ресурсами;
  • проведення дослідження з розроблення сучасних кліматично орієнтованих інтенсивних, ресурсоощадних, органічних та інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур (у тому числі: нішевих, енергетичних і лікарських) на зрошуваних і неполивних землях;
  • наукове обґрунтування інтродукції нових видів сільськогосподарських культур і реінтродукції характерних для природного ареалу рослин з метою адаптації їх до сучасних умов України;
  • здійснення селекційних досліджень для створення адаптованих до кліматичних змін сортів і гібридів сільськогосподарських культур, ведення первинного та елітного насінництва для отримання високоякісного насіннєвого матеріалу;
  • проведення дослідження з вимірювання викидів та секвестрації парникових газів у рослинництві за різних систем землеробства на зрошуваних і неполивних землях із запровадженням низьковуглецевих технологій вирощування сільськогосподарських культур;
  • наукове обґрунтування кліматично орієнтованих технологій виробництва і переробки продукції рослинництва та тваринництва, які впроваджено у різних ґрунтово-кліматичних зонах України;
  • створення високопродуктивних сортів рису, які мають високий біологічний потенціал, стійкість до збудників хвороб та розроблення ресурсоощадних технологій їх вирощування;
  • розробка та удосконалення існуючого нормативно-правового забезпечення реалізації державної політики в аграрному секторі України за напрямами кліматично орієнтованого сільського господарства та протидії негативним проявам кліматичних змін і опустелюванню;
  • відпрацювання організаційно-економічних механізмів господарювання на зрошуваних і неполивних землях з адаптацією їх до соціально-орієнтованих ринкових відносин;
  • підготовка висококваліфікованих кадрів для сільського господарства України, наукових установ та закладів вищої освіти;
  • наукове забезпечення інформаційно-консультативної діяльності сільськогосподарських підприємств у напрямах кліматично орієнтованої діяльності.

Розробки Інституту складають науково-технічну базу ведення зрошуваного землеробства в Україні. Наукові працівники приймають участь в розробці концепцій розвитку землеробства і зернового господарства Херсонської області, кормовиробництва в Україні, підготовці і виданні рекомендацій, довідників, фахових Міжвідомчого тематичного наукового збірника «Зрошуване землеробство» та наукового журналу «Аграрні інновації».

Підготовка здобувачів вищої освіти здійснюється по двом спеціальностям: 201 Агрономія та 051 Економіка.

Підготовка в аспірантурі – здобуття ступеня доктора філософії здійснюється за очною (денною та вечірньою) та заочною формами навчання.

Під час навчання передбачається набуття здобувачем теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Підготовка в докторантурі – здійснюється з метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або підготовки публікацій до захисту для здобуття ступеня доктора наук.

Щорічно навчання проходять 17-25 аспірантів і 3-5 докторантів.. Інститут готує наукові кадри як для власних потреб, так і для інших установ та закладів вищої освіти.

ІКОСГ НААН і його дослідна мережа в 2022 р. працюють над виконанням 59 завдань за наступними Державними програмами наукових досліджень НААН:

  • 1 «Ґрунтові ресурси України: інформаційне забезпечення, раціональне використання, менеджмент технологій»;
  • 2 «Система землеробства і землекористування»;
  • 3 «Гнучкі технологічні процеси та їх технічне забезпечення»;
  • 5 «Зрошуване землеробство»;
  • 7 «Агрокосмос»;
  • 11 «Біоконтроль»;
  • 13 «Зернові, круп’яні, зернобобові культури»;
  • 14 «Біотехнологія і генетика в рослинництві»;
  • 15 «Системи виробництва зерна»;
  • 16 «Соняшник»;
  • 17 «Генетичні ресурси рослин»;
  • 20 «Овочівництво і баштанництво»;
  • 21 «Картоплярство»;
  • 22 «Плодове та декоративне садівництво»;
  • 24 «Захист рослин»;
  • 25 «Кормовиробництво»;
  • 26 «Біоенергетичні ресурси»;
  • 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»;
  • 36 «Аграрна економіка»;
  • 41 «Інноваційний розвиток»;
  • 42 «Інноваційна біоекономіка»;

Станом на 01.10.2022 р. в Інституті 172 штатних працівника, з них 97 наукових співробітника, у т.ч. 18 докторів с.-г. наук (з них 4 сумісники), з яких 2 академіка НААН, і 29 кандидатів с.-г. наук.